Основні типи працевлаштування у Німеччині

[Sofia_Petrenko]

1. Vollzeitarbeitsvertrag

Це класичний трудовий договір повної зайнятості. Такий контракт оформлюють на більшості робіт із повною зайнятістю (36-40 год/тиждень), незалежно від професії. Він найкращий для співробітників і дає повний соціальний захист.

 

2. Teilzeitarbeitsvertrag

Це варіант працевлаштування на неповну ставку (менше робочих годин, ніж у попередньому), але не підпадають під обмеження Minijob. Наприклад, ви працюєте 5 годин на день по п'ятиденці і отримуєте € 1000 на місяць — це занадто багато для Minijob, але і не повний день.

 

Існує також Halbtagsjob, «робота на півставки», коли кількість годин менше стандартного в два рази або більше.

 

3. Minijob — це підробіток із максимальною місячною зарплатою €520. «Мініджобери» мають такі ж гарантії, як і звичайні співробітники: вони захищені від звільнення, отримують допомогу, подвійну оплату на свята та мають право на відпустку.

 

4. Werkstudent

Студентів роботодавці вважають за краще влаштовувати за особливою системою Werkstudent. Відмінності там в основному пов'язані з податками і мало стосуються співробітника. Студент, який отримує більше €520, обов'язково оформляється саме так.

 

5. Freiberufler

Це фрілансери, які працюють за системою самозайнятості. Такий режим підходить для тих, хто належить до так званих «вільних професій» (freie Berufe).

 

Офіційна самозайнятість оформляється в місцевій податковій і може служити підставою для отримання робочої візи або ВНЖ, за умови, що ви доведете наявність у вас німецьких клієнтів (контракти, запити, портфоліо). При цьому не можна отримувати понад 80% доходу від одного клієнта і потрібно відраховувати виплати в соціальні фонди самостійно і подавати податкову декларацію.

 

6. Gewerbe

Це ще один тип самозайнятості. Під Gewerbe потрапляє будь-яка комерційна діяльність — ведення невеликого бізнесу, продаж послуг та взагалі все, що не є вільною професією, freie Berufe. Це найпоширеніший спосіб оформлення самозайнятості в Німеччині.