Система оцінювання в Німеччині: розшифровка оцінок

[Alona]

Німецьке оцінювання передбачає 2 різні системи: від 1 до 6, а також від 1 до 15. Перша система є найбільш поширеною і використовується у школах до 10-го класу включно, у професійно-технічних училищах та вищих навчальних закладах.

Тут 1 бал означає «дуже добре», а 6 балів – «незадовільно», а конкретніше:

- 1 бал – відмінно (ausgezeichnet);

- 2 бали – добре (gut);

- 3 бали – задовільно (befriedigend);

- 4 бали – достатньо (ausreichend);

- 5 балів – недостатньо (mangelhaft);

- 6 балів – незадовільно (ungenügend).

Друга система оцінювання «від 1 до 15» використовується в гімназіях, технічних та професійних училищах. У цьому випадку оцінки розшифровуються так:

- 0 балів – незадовільно;

- 1-3 бали – недостатньо;

- 4 бали – слабка оцінка;

- 5-6 балів – достатньо;

- 7-9 балів – задовільно;

- 10-12 балів – добре, задовільно;

- 13-15 балів – дуже добре, відмінно.

Більш детальною системою вважається вище загадана таблиця від 1 до 15 балів. У цьому випадку мінімальний бал означає низький рівень знань, а максимальний – високу успішність. Учня оцінюють більш прискіпливо та детально, що дозволяє поставити об’єктивний бал та мотивувати дитину краще опрацьовувати матеріал.

Дві системи є взаємозамінними, тому їх можна порахувати. Це стане в нагоді, якщо учень звик до одного оцінювання, але перейшов до іншої школи. Тож, відповідність виглядає так:

- 1 бал = 15 балів;

- 2 бали = 12 балів;

- 3 бали = 9 балів;

- 4 бали = 6 балів;

- 5 балів = 3 бали;

- 6 балів = 0 балів.

 

Як студентів оцінюють у Німеччині в вишах?

У закладах вищої освіти переведення оцінок здійснюється за допомогою Баварської формули:

1 + 3 х (Nmax – Nd) / (Nmax – Nmin)

Ця інформація стане корисною не лише для навчання, але й під час вступу до вищого навчального закладу. Незважаючи на те, що бали з атестату переводить саме приймальна комісія, незайвим буде оцінити свої можливості відносно до німецької системи.

Система розшифровки оцінок виглядає так:

- Х – Abiturnote, тобто середній бал, який розглядається під час вступу та який буде брати участь в конкурсі на місце у виші;

- N – максимальна оцінка в європейській системі оцінювання (якщо порівнювати з українськими оцінками, це буде 12 або 5, залежно від закладу освіти);

- N min – мінімальна оцінка в європейській системі оцінювання, яка все одно вважається позитивною (якщо порівнювати з українськими оцінками, це буде 4 бали по 12-бальній шкалі, та 3 бали по 5-бальній);

- Nd – конкретна оцінка студента.

 

Середній бал у Німеччині: на що впливає?

У двох перших класах все спрямовано на те, щоб дитина освоїлася, звикла до школи та відчувала себе впевнено. Через це конкретні оцінки не ставляться. Разом з тим, раз на півроку учні отримують характеристику, яка вважається важливим документом для переведення в наступні класи.

Пізніше, починаючи з третього класу, діти заробляють оцінки, а кожні 6 місяців – табелі (Zeugniss). Учні четвертих класів мають пройти оцінювання на вчительській конференції, де надають характеристику успішності дитини та її можливостям у навчанні. При цьому важливу роль відіграє середній бал.

У свою чергу, класні керівники ставлять оцінки, пишуть характеристику підраховують середні бали, щоб визначити, де саме дитині варто продовжити навчання. Наприклад, учень з середнім балом 1-2 може вчитися в гімназії (Gymnasium), з балом 2-4 – у реальній школі (Realschule), а з балом 4-6 – в основній школі (Hauptschule). Такі рекомендації пишуть у додатку до табеля.

 

Чи можуть залишити дитину на другий рік у Німеччині?

Залишити дитину на другий рік насильно не можуть. Однак вчителі можуть порадити батькам не віддавати учня до наступного класу, а залишитися в тому ж для кращого засвоєння інформації. Іноді самі батьки виступають ініціаторами такого рішення. Для німецьких та й в цілому європейських шкіл це нормальна практика.

Тут не йдеться про те, що дитина гірша за інших чи має низьку успішність. Йдеться про її розуміння отриманої інформації, вміння її відтворити та застосовувати в житті. Однак є винятки – на другий рік залишаються так звані «розбишаки», які встигли відзначитися поганою поведінкою та великою кількістю зауважень.

Також сім’ї, які приїхали з інших країн і тільки почали вчити німецьку мову, можуть чути рекомендації залишити дитину на другий рік. Це не закономірність, однак дуже поширена ситуація. Через неідеальне знання мови, діти засвоюють інформацію повільніше та менш якісно за німецьких однолітків.